Сьогодні було менше волонтерів, менше ЗМІ, але сьогодні до розповсюдження вперше долучилась жіночка, яка проходила повз.

Інтер показав сюжет на цю тему. Щоправда, вони використали зйомки, які здійснили тиждень тому.

Цього разу ми з nastuska_nehajроздавали не на виході з метра, а на вході, тож мали справу з більш заклопотаним людом, що їде з офісів з торбами додому, а відтак відсоток тих, хто брав, був менший.

Одному добродієві намагався дати вірш Вольфа Мессінга. Реакція:

„це ж жидяра”.

Наступний аркуш виявився взагалі не українською. Примхливий читач просить:

„а Василь Стус є?”.

На щастя, наша активістка знайшла та роздрукувала кілька віршів Василя Стуса, то ж я переадресував його до неї. Але виявилось, що Стуса вже розповсюдили.

Ще помітив – російських авторів беруть не всі. А це не зручно, бо після людини, яка не взяла, кілька наступних теж не беруть, хоч я пропоную вже вірш українською.

Після акції ми спустились на платформу та зібрали всі вірші, які люди викинули. Але їхні назви я вам не скажу, бо вже помив руки

Реакція дівчини з Москви:

„Прикро, що у нас нема вашого метра”.

…А на Прорізній мені посміхалась дівчина, схожа на trina_ka.

Доречно

Поезія в метро:

http:// viktoza. livejournal. com/ 124270. html