Ви не ходили на акцію розповсюдження віршів в метро? А дарма!

Інший активіст побачив більше негативу. А я чи то стояв біля „кращої” станції метро, або у кращій компанії – адже під час акції я познайомився з дівчиною. Отже, отримав майже суцільний позитив. Сподіваюсь, їй теж було цікаво!

Розпочалась акція з підвищеної уваги ЗМІ. Молоді кореспондентки з диктофонами, фотографи й навіть телекамери – в невеличких дозах це приємно. Але нас було більше, ніж журналістів

Потім – інструктаж, розподілення ділянок роботи та копій віршів. Працювати треба по двоє, а я був один. Спробував об’єднатися зі школяркою (вона сказала про це в інтерв’ю „Газеті по–українськи”), але виявилось, що вона на когось чекає (я помилився).

Тоді я вирушив з трьома незнайомими дівчатами в напрямку однієї з найближчих станцій метро. Майже одразу виявилось, що дві з трьох знайомі. Можливо, навіть більше, бо тримались за руки та майже не звертали на нас уваги.

Власне розповсюдження віршів відбулось з посмішками та швидко, знову нас не оминули своєю увагою ЗМІ.

Повернулися „на базу”, перейшли у фазу культурного відпочинку. Замість пива ми з напарницею обрали… але це вам знати не обов’язково

Доречно

газета по-українськи: Киянам у метро роздають вірші Маяковського та Костенко:

http:// www. gpu. ua/ index. php?& id= 163663

газета по-київськи: Урок подземной поэзии:

http:// pk. kiev. ua/ city/ 2007/ 05/ 22/ 110055. html