Газават або ж наша відповідь Вовану Газованому

Я мудрий. Тепер це вже точно я знаю.
Бо поки всі б'ються за газ, як дурні,
Я думу пусту в голові не ганяю –
Я знаю, що треба робити мені:

Наїмся квасолі неспішно, потрошку
(Як це я робив помаленьку не раз).
Насиплю в тарілку капусти, горошку
Та вироблю свій, дуже якісний газ.

Росіє! Як хочеш, візьми мого газу –
Нічого не жаль для сусіда мені.
І щастя у тебе настане відразу,
І сонце засвітить в твоєму вікні.

Володимир Сенишин
читач Майдану